Головна > Сімейні форми виховання (усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, ДБСТ)

Сімейні форми виховання (усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, ДБСТ)

Спеціаліст відповідальний за координацію напряму, психолог КМЦСССДМ Лоріашвілі Любов Семенівна:вул. О. Довженка,2 кім. 28 б, тел.: 456-13-24

Консультування з приводу створення та  функціонування ПС/ДБСТ, оформлення опіки/піклування, усиновлення,  навчання на курсах, виховання, взаємодія з  дитиною-сиротою, дитиною позбавленої батьківського піклування тощо

Вівторок 09.00-18.00

Четвер 09.00-18.00

Консультації психолога:

Вівторок —  09.00-18.00, індивідуальні та групові (за попереднім записом)

Середа – з 14.00-18.00 групові послуги психолога (за попереднім записом).

Терапевтична група

Середа –з 10.00-13.00 (за попереднім записом).

Також інформацію щодо сімейних форм виховання можна отримати у районних центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (див. РЦСССДМ) або Службі у справах дітей та сім’ї КМДА484-05-25.

Прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу, опіка, піклування, усиновлення є формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, що втратили батьків, або їхні батьки в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання.

Прийомна сім’я — це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ї встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю». Ті, хто прийняв дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані діти — прийомними дітьми.

Прийомна сім’я, як сімейна форма виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, не є новою для України. Як свідчать історичні данні, в Київській Русі, ще за часів Ярослава Мудрого, існували не лише сім’ї, які можна назвати прийомними, а й необхідні закони й правила, що регулювали ці питання.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

На виховання і спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування беруть батьки. Діти перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання.

Центри соціальних служб столиці здійснюють соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді системно проводиться навчання з підвищення батьківської копетентності.

Опіка та піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

У Києві постійно відбувається пошук та навчання кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу. Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводяться курси навчання за тематикою “Підготовка кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни та піклувальники”, за результатами яких потенційні кандидати (особи та подружні пари) в сімейні форми виховання мають прийняти усвідомлене рішення щодо прийняття дитини  в сім’ю, отримують довідки про проходження курсу підготовки та рекомендації про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

   Якщо Ви мешканець м. Києва і хочете прийняти дитину у сім’ю, створивши прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, оформити опіку чи піклування Вам необхідно пройти навчання (курс підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі у Київському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: м. Київ, вул. Довженка,2 кім. 28 б, тел.: 456-13-24. Такі ж курси за бажанням можуть пройти усиновителі.

     Усиновлення (або удочеріння) — влаштування у сім’ї дітей, які залишилися без піклування рідних батьків. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України. Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається у відношенні неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті.

Кожна дитина має право на виховання у сім’ї!