Соціальні історії Дарницького району

Найвища цінність - життя!

Найкраще й найпрекрасніше те

доброчинство, що роблять одночасно

від серця й від розуму…

Ар – Рейхані

Життя – найголовніша цінність кожної людини. А міцна сім’я була і є запорукою задоволення людини власним життям протягом тисячоліть.

Пріоритетним напрямком в роботі Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва є робота з сім’ями.  Наша діяльність спрямована на допомогу в становленні особистості та  відновлення ресурсів сім’ї, як необхідної складової суспільства, яке будує міцну державу. Але, нажаль, є випадки, коли людина залишається наодинці з собою, і саме боляче, коли це – дитина!

В наш час є сім’ї, які потерпають від страшного лиха алкогольної залежності. Ця проблема  не минула однієї сім’ї з Дарницького району. Петро Миколайович і Карина Василівна спільно виховували доньку Юлію. Втративши роботу, подружжя все частіше заглядало в чарку. Батьки не приділяли часу вихованню та розвитку дитини, не сприяли у зацікавленості доньки до навчання, в результаті чого  під кінець 2-го класу Юлія зовсім не справлялась з навчальною програмою. Батьки за рекомендаціями навчального закладу вирішили віддати дитину до інтернату для розумово відсталих дітей. Юля провела в інтернаті 4 роки, згодом вона почала усвідомлювати, що відрізняється від дітей, які там навчаються, вона не розумово відстала.

З цього приводу між мамою та донькою все частіше виникали конфлікти, дівчинка кричала, що вона не інвалід і вчитися в даному інтернаті не буде. Галина все частіше пропускала та прогулювала уроки. Не виконуючи навчальні програми дівчинку неодноразово залишали на другий рік. У свої 13 років вона була лише в 4 класі.

Постійні конфлікти, крики та скандали, які відбувались в квартирі, змусили сусідів звернутися до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Дарницького району.

Коли фахівці із соціальної роботи Льошин Едуард Анатолійович та Лозіченко Юлія Віталіївна відвідали сім’ю, з’ясувалося, що в родині ціла низка проблем, які необхідно вирішити. Такі, як зловживання алкогольними напоями, втрата документів, що засвідчують особу батька та матері, небажання батьків приділяти належної  уваги  дитині. Зважаючи на це  було прийнято рішення взяти сім’ю під соціальний супровід. Перший крок соціального супроводу – це допомогти сім’ї налагодити свої взаємовідносини.

Неймовірні зусилля були прикладені фахівцями із соціальної роботи та психологами Центру соціальних служб для сім’ї дітей, та молоді, щоб допомогти батькам відновити сімейні цінності та залишити звичку зловживати алкогольними напоями. Юристом проведено велику роботу по збору та відновленню необхідних документів.  Також психологи та фахівці із соціальної роботи, тісно працювали з дівчинкою та батьками щодо налагодження сімейних відносин, та посприяли, щоб Юля екстерном успішно закінчила 5 та 6 клас. Батьки почали прислухатись до бажання дочки, в результаті чого Юля з першого вересня почала відвідувати загальноосвітню середню школу та навчається в 7 класі.  Здійснювався контроль щодо виконання наданих батькам рекомендацій по створенню та дотриманню належних умов повноцінного розвитку та життєдіяльності дитини. Юля з допомогою спеціалістів безпроблемно адаптувалася до нового колективу та із задоволенням відвідує навчальний заклад.

На жаль, Карина Василівна захворіла та раптово померла. Петро Миколайович вражений втратою дружини, повністю відмовився від алкоголю, зайнявся вихованням доньки та веденням домашнього господарства. Сім’я й надалі перебуває на соціальному контролі спеціалістів  ЦСССДМ.