Соціальні історії Святошинського району

 

Професійний обов’язок як поклик душі

Життя людини до тих пір має цінність,

поки людина може допомагати іншим.

Іван Франко

Бойові дії на Сході України змусили Лілію залишити свою домівку в Луганську і приїхати в червні 2014 р. до Києва в пошуках прихистку для себе та для її синів: Олександра 21-річного студента та Мифодія, котрому виповнилося лише 2 рочки і 8 місяців.

У своєму рідному місті 37-річна Лілія була успішним приватним підприємцем, власницею майстерні з пошиву верхнього одягу, щасливою жінкою і люблячою матір’ю, а тут, у Києві, вона «біженка», безробітна мати-одиначка без даху над головою, на яку чекає низка випробувань. Поступово приходить усвідомлення, що іноді кінець – це початок і, як виявляється нелегкий старт.

Намагаючись налагодити життя Лілія приймає рішення про влаштування молодшого малюка до дитячого садочка, а старшого сина вдається поновити на навчанні у вищому навчальному закладі та домовитися про його співмешкання в орендованій квартирі разом із друзями. Щоб забезпечити сім’ю жінка хапається за кожну, навіть тимчасову пропозицію роботи. Та тривожні новини з дитячого садка, не дозволяють Лілії перевезти дух − Мифодій агресивно поводиться, ламає іграшки, дає стусанів іншим діткам, зовсім не розмовляє та втратив навички самообслуговування і охайності, що викликало занепокоєння батьків інших дітей та вихователів дошкільного навчального закладу.

Тривогу у серці та розпач в очах Лілії відчули фахівці Святошинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (РЦСССДМ), куди Лідія зверталася і раніше. В ході роботи з’ясувалося, що Мифодій терміново потребує спеціалізованої медичної допомоги. Вивчивши і дослідивши проблему жінки, спеціалісти Центру надали соціально-психологічну підтримку родині.

Фахівці Центру посприяли проведенню обстеження стану здоров’я дитини у відділенні №11 КМПНЛ та позачергової госпіталізації у зв’язку зі складними життєвими обставинами сім’ї. За результатами медичного обстеження хлопчика, було оформлено інвалідність та грошову допомогу.

Завдяки вчасній професійній допомозі спеціалістів Центру та належному лікуванню, Мифодій демонструє втішну динаміку одужання і вже отримав рекомендації лікарів щодо повернення до дитячого колективу.

На цьому надання соціально-психологічної підтримки сім’ї Лілії не припинилося. Лілія продовжує отримувати допомогу психологи консультації психолога та інших спеціалістів Центру.

І це лише початок довгого шляху позитивних змін.