Головна > Без рубрики > Невеличкий екскурс в історію Деснянського району

Невеличкий екскурс в історію Деснянського району

Прогулюючись вуличками Деснянського району, Ви, певно, помітили вражаючу кількість багатоповерхівок, облаштованих скверів, зелених насаджень, шкіл, дитячих садків, муралів. А чи замислювались ви коли-небудь, що ж тут було ще за часів Київської Русі? Які події відбувалися на цьому місці протягом віків? І чому саме таку назву має наш район?

Перша згадка про Деснянський район, тоді Городець, датується 1026 роком, коли Ярослав Мудрий уклав тут мирну угоду із своїм братом Мстиславом, а вже у 1097 році Володимир Мономах викликав у Городець братів Давида та Олега Святославовичів для примирення. Окрім того, в Іпатієвському літописі описана пожежа у 1110 році, яка сталася на цій місцині. Згодом, як свідчить літопис, на Андріїв день року 1135 Городець був спалений половцями, а під 1151 роком є згадка про «село Милославское».

У XIV столітті Городець був родинним гніздом князів Милославських, тому у літописах місцевість згадується як Милославичі, Милославці, Мирославское, Мирославичи. Останній київський князь, Симеон Олелькович, збудував тут заміський дерев’яний замок.

В писемних джерелах ХVI-XVII століть Вигурівщина згадується як місцевість, подарована «служебником» Київського воєводи, князя К.К. Острозького Яном Вигурою (звідси, ймовірно, і походить назва місцевості) Михайлівському Золотоверхому монастирю, про що йде мова в Універсалі від 1 грудня 1574 року. Згодом, Катерина ІІ випустила закон про секуляризацію, за яким всі монастирі позбавлялись своїх володінь. Проте у Вигурівщині значна частина земель і сінокоси належали монастирю аж до 1917 року.

Пізніше ці стародавні землі входили до складу Броварської, потім ‒ Микільсько-Слобідської волостей Остерського уїзду Чернігівської губернії. В 1927 році територія перейшла в підпорядкування Київської міськради, а в 1932 році ‒ увійшла до складу Петровського (Подільського) району міста Києва.

У XVI столітті Троєщина мала назву «Чурилівщина», «ґрунт Троїцький», бо належала Троїцькому Больничному монастиреві Києво-Печерської Лаври. Проте ніякого поселення там не було,а лише монастирські служки та наймані селяни обробляли землю, косили сіно. Вже у першій чверті XVIII століття у Троєщині постійно проживали люди.

Наприкінці XIX століття в селищах відкрилися перші навчальні заклади: у 1885 році ‒ Вигурівське сільське однокласне народне училище та у 1886 році — Троєщинське сільське народне училище. Кожне училище одержувало на щорічне утримання від земства до 500 карбованців. На початку XX століття в них навчалося більш як 100 дітей.

30 грудня 1987 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дніпровського району міста було виділено Ватутінський район, названий на честь генерала Миколи Ватутіна. До складу нового району відійшли Лісовий масив, селища Биківня і Куликове, Дарницька промзона, новий житловий масив Вигурівщина-Троєщина.

Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району залишилася без змін, проте, його було перейменовано на Деснянський.

Підготувала: Волинько Катерина, мешканка Деснянського району, студентка НАУ (4 курс)